Виноградник
(вірш Юрія Липи)
Побачив видиво я. День сірів і в нім
З тисячолітніх соків лози виноградні
Препишні кетяги зродили в цілім полю.
Почув я голос: «То — вітчизни ґрона,
То — найбагатші жнива, що зросли з любови,
У дозріванню пишнім мислі, чину й літ».
Побачив видиво я. Всі на чорних конях
Безжалісні їздці один за одним гнали
І, наче в помсті, тратували стиглий сад.
І страх мене вгорнув. Вони ж топтали жнива
Свойого краю й крови, і були свої це
З тавром скажености, і страху, і зневіри.
Детальніше: Юрій Липа — Виноградник — вірш