Випадкові книги


Ґжеґорчик Анджей. Наука правильного використання розуму: Вибрані праці у 2 томах. Том 2
220.00 грн.
Ґолибард Євген. По-сусідськи. Польський вектор
50.00 грн.

Цікавинки

Невеликі цікаві факти чи історії, що викликають зацікавлення, здивування або усмішку про які Ви могли не знати

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 2
День Української Державності
Щороку 15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.

Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі
.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.

Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 96

Іван Микитович Тиктор - біографія
iwan tyktor 00 siteІван Микитович Тиктор
(6 липня 1896, Красне — 26 серпня 1982, Оттава, Канада)

Іван Микитович Тиктор (6 липня 1896, Красне — 26 серпня 1982, Оттава, Канада) — український видавець, редактор, журналіст, громадський діяч, учасник Українських січових стрільців та Української Галицької Армії. Він був засновником видавничого концерну «Українська Преса», який у міжвоєнний період став найбільшим українським приватним видавничим підприємством у Галичині.

   Походження та родинне середовище

Іван Микитович Тиктор народився 6 липня 1896 року в селі Красне Золочівського повіту Королівства Галичини і Володимирії (нині селище Красне Золочівського району Львівської області). На той час Галичина входила до складу Австро-Угорської монархії і була одним із найважливіших осередків українського національного відродження. Саме тут наприкінці XIX століття активно розвивалися українське шкільництво, кооперативний рух, товариства «Просвіта», «Сільський господар» та інші громадські організації, які формували національну свідомість українців.

Батьками майбутнього видавця були Микита Тиктор і Наталія Тиктор. Родина належала до працьовитого селянства й користувалася повагою серед односельців. Вона жила власною працею, приділяючи значну увагу освіті дітей, господарській дисципліні та моральним цінностям. Саме сімейне виховання заклало в Івана такі риси характеру, як працьовитість, ощадливість, наполегливість і відповідальність, які згодом стали визначальними у його підприємницькій та видавничій діяльності.

Дитячі роки Івана припали на період швидкого розвитку українського національного життя в Галичині. Село Красне знаходилося на важливому залізничному сполученні між Львовом і Бродами, що сприяло поширенню преси, книжок і суспільно-політичних ідей. У місцевому культурному середовищі діяли читальні товариства «Просвіта», які були центрами освіти для українського населення. Саме через них молодий Іван ще змалку знайомився з українською літературою, історією та публіцистикою.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 18
Наші предки вірили, що кожне дерево має свою енергетику і може впливати на добробут, здоров'я та атмосферу в оселі. Саме тому до вибору рослин для подвір'я ставилися дуже уважно. 
Верба
За прикметами, вербу не рекомендували висаджувати біля самого будинку. Вважалося, що це дерево пов'язане зі смутком і може притягувати в дім сльози та негаразди. Водночас вербу традиційно садили біля водойм або за межами двору.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 29

Як уберегти себе від спеки

Літня спека приносить не лише сонячний настрій, а й серйозні ризики для здоров'я. Висока температура повітря може призвести до перегрівання організму, теплового виснаження або навіть теплового удару. Особливо уважними до свого самопочуття мають бути діти, люди похилого віку, вагітні жінки, а також ті, хто страждає на серцево-судинні чи хронічні захворювання.

Щоб безпечно пережити спекотні дні, варто дотримуватися кількох простих, але дуже важливих правил.

Пийте достатньо води

У спеку організм швидко втрачає рідину через потовиділення. Саме тому необхідно регулярно пити чисту воду, навіть якщо не відчуваєте сильної спраги. Дорослій людині в середньому рекомендується споживати близько 2–3 літрів рідини на добу, а під час фізичних навантажень або за дуже високої температури — ще більше.
Водночас варто обмежити солодкі газовані напої, міцну каву та алкоголь, адже вони можуть сприяти зневодненню організму.

Уникайте сонця в години найбільшої спеки

Найнебезпечніший період — приблизно з 11:00 до 16:00. Саме в цей час сонячне випромінювання є найінтенсивнішим. Якщо є можливість, краще залишатися у прохолодному приміщенні або в затінку. Роботи на городі, спортивні тренування та інші фізичні навантаження бажано перенести на ранкові або вечірні години.

Деталі
Категорія: Цікавинки
Перегляди: 677
Цікаві факти про львівську кавову культуру:

Львів — кавова столиця України! ☕

1. Перша кава у Львові. За легендою, у XVII ст. саме львів’янин Юрій-Кульчицький, який відкрив першу кав’ярню у Відні після турецької облоги, привіз традицію кавування до Європи. Львів’яни вважають його "своїм кавовим героєм".

2. Найстаріша кав’ярня. У Львові одна з перших кав’ярень з’явилася ще у XVIII ст. — у центрі міста. Відтоді кавові заклади стали невіддільною частиною міської культури.

3. Кавові фестивалі. Щороку у Львові проходять кавові фесьтвалі — свято кави з ярмарками, дегустаціями. Це найбільший кавовий фестиваль в Україні.

  1. Цікаві факти про львівську погоду
  2. Іван Мазепа цікаві факти
  3. З усіх напоїв Тарас Шевченко надавав перевагу чаю
  4. Тарас Шевченко. Маловідомі факти