Випадкові книги
- Деталі
- Перегляди: 1875
на нашому youtube каналі
В цьому випуску — представлення нових книг Яворської Ірини «Край, де явір високий» та «Лірники духу».
https://www.youtube.com/watch?v=7AAiRZkMhos
#Каменярівські_Зустрічі#ДмитроСапіга#Видавництво_Каменяр #Яворська_Ірина
Детальніше: Каменярівські зустрічі #02 | Яворська Ірина | видавництво "КАМЕНЯР"
- Деталі
- Перегляди: 1718
на нашому youtube каналі
(видавництво «КАМЕНЯР»)
директор видавництва «КАМЕНЯР» Дмитро Сапіга про наші книги,
книговидання та наші новинки.
https://www.youtube.com/watch?v=yUMD1CCAMGs
- Деталі
- Перегляди: 2548
"Каменярівські зустрічі №01"
на нашому youtube каналі
(Юрій Липа | Роман Горак | Ярослав Вороб’як …)
директор видавництва «КАМЕНЯР» Дмитро Сапіга про наші книги,
книговидання та наші новинки.
https://www.youtube.com/watch?v=w7H8LpCTF8U
- Деталі
- Перегляди: 1749
на власному ютуб каналі, де директор видавництва «КАМЕНЯР» Дмитро Сапіга та наші гості
будуть розповідати про наші каменярівські книги, книговидання та наші новинки.
Запрошуємо Вас долучитися до нашого ютуб каналу
https://www.youtube.com/channel/UCMUxS64UlpAiUUnK2KdhqKg
та підписатися на наш канал і Ви будете першими знати про всі Каменярівські книжкові новинки.
#Каменярівські_Зустрічі#ДмитроСапіга#Видавництво_Каменяр
- Деталі
- Перегляди: 3435
(23 серпня 1924 р — 29 листопада 1996)
малярстві, кераміці, станковій
та книжковій графіці, вітражі.
- Деталі
- Перегляди: 1687
історіософа, геополітика, громадянського діяча, лікаря, письменника та літературознавця - Юрія ЛИПИ.
Юрій ЛИПА
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944).
Запрошуємо Вас доєднатися до пам'яті про Юрія ЛИПИ.
Видавництво "КАМЕНЯР" випустило відео вшанування Юрія ЛИПИ, прем'єра відбудеться 23 серпня.
- Деталі
- Перегляди: 1483
життєвий шлях та уривки з книжок які були випущені видавницвтом "КАМЕНЯР"
Перший матеріал про Івана Керницького, який народився 12 серпня 1913 року - 109 років з дня народження
- Деталі
- Перегляди: 342
(Іван Керницький)
(Пролог)
І
Побілів від порохів порозбиваний колесами цісарський тракт, а пухка й їдка перина, що в ній грузну по кістки, так само вперто й без милосердя припікає з-під споду підошви, як і зверху липневий жар пражить зіпріле чоло.
Лінивий клапоть блакиту, а радше покришка з розпеченої цинкової бляхи пристолочила згори дві широкобедрі фоси, що розсілися обабіч сивого гостинця. На придорожнім бодяччу бурмотять сварливі бомки, з-під пороху несміло пахне орішинка.
Рожево-білява орішинка.
Йду.
За мною плентаються сновидами підскубані верби й роздзвонені стовпи телефону з чорними хвостами ластівок на дротах. Десь, понад фосою, скрегоче зубами серп, свищуть зжаті жмені, – о! – знову бебехнув сніп, щось там тріщить, може, свіжа стерня, може, чиїсь крижі. Не бачу, хто там і що там, сліпота очі присіла, гірко і терпко від поту, як від полину. Гортанка мучиться в сильцятах цивілізації, наче в обіймах боаконстріктора, еге: твердий ковнірець і краватка в цяпочки... В’януть в’язи, мліють кости від невинного клуночка і теки, випханої газетним барахлом... На долонях повискакували міхурі...
Тяжко!..