Юрій ЛИПА | Іван Липа | Галина Захарясевич-Липа - Про Юрія Липу, його життя, творчість та його родину


Юрій Липа (5 травня 1900 - 19 серпня 1944)Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ, ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР, ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
 

5 травня 2025 року 125-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2025 року 160-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ
(батько Юрія ЛИПИ)
Юрій ЛИПА - 80 РОКІВ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?..


В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Юрія Липу, його життя та творчість.
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.
Про Галину Захарясевич-Липу - дружину Юрія Липи, її життя та творчість.
ГІСТЬ ІЗ ЗАХОДУ
(вірш Юрія Липи)
Це не Франциск Асизький,
Спіноза чи Кант, Декарт,
Це він — неспокійний, близький,
Певний грач із тисячами карт, —
Наполеон.
Обходить суворо Софію, Диктуючи нам: — Вояки!
Українську скоріте стихію!
Палкі

БИК І ПАНТЕРА
(вірш Юрія Липи)
Властителі звіринців мають примхи:
Ось посадив на карк бика пантеру,
Зіп’яв шнуром сталевим і пустив...
Бик молодий, наляканий, тривожно
Вузьке й гаряче тіло на карку несе,
В піски, у безвість, спрагу поспішає,
І на собі все виразніше чує,

Одеса
(вірш Юрія Липи)
П’ють елеватори, задихуючись, зерна,
Що Південь злотогрудий дарував;
Ревуть гудки, японський пароплав
Коло норвезького спинив брунатні стерна.
О місто-паво, міліонная таверно,
У сонці Бог тебе, мов килим, розіслав, –
Впивайся винами, корінністю потрав,
Лови чужую річ, що дивна і майстерна.

СУВОРІСТЬ
(вірш Юрія Липи)
1
Хто має суворі очі
І уста, затиснуті міцно, –
Помолімось єдиному Богу,
Королеві всього світа!
Він розкрив над нами небо,
Наказав володіть землею, –
Пресвятих Таїн Тайна,
Незміримости початок.
Повстаньте довкола віри,
Лицарі Вічної Жизні, –
Хто має суворі очі
І уста, затиснуті міцно!

СТРІЛЕЦЬ
(вірш Юрія Липи)
I
Шумлять гаї розвиті,
Іде стрілець-юнак,
Зриває квіт по квіті,
Кидає в сагайдак.
– Де лук, де лук, де стріли? –
Загублені вони;
Б’ють промені щосили
В поранні тумани.
– Де здобич і пожива,
Що, брате, вполював? –
Лиш усмішка щаслива
До квітів і до трав.