Україна — земля з тисячолітньою історією, цікавими розповідями та фактами.
Пропонуємо Вам десять цікавинок про УКРАЇНУ, можливо Ви про них ще й не знали.
1. Гора, що колись була морем
Якби Карпати могли говорити, вони розповіли б історію про час, коли над їхніми вершинами не кружляли орли, а плавали дивовижні морські істоти. Мільйони років тому тут шуміли хвилі давнього океану Тетіс. На його дні осідали мушлі, корали та морський пісок. Згодом земна кора здійнялася, і море стало горами.
Сьогодні, прогулюючись карпатськими стежками, уважний мандрівник може знайти у звичайному камені відбиток прадавньої мушлі. Це мовчазний лист із часу, коли людини ще не існувало.
Цікавий факт. У багатьох районах Українських Карпат знаходять скам'янілості морських організмів віком десятки мільйонів років.
2. Ліс, який пам'ятає князів
Є дерева, що народилися раніше, ніж виникли цілі держави. Вони бачили, як через Карпати проходили торгові шляхи, як мінялися кордони, як народжувалися легенди.
Коли торкаєшся кори старого тиса чи дуба, здається, ніби торкаєшся самої історії. Вони не говорять людською мовою, але кожне річне кільце зберігає пам'ять про спекотне літо, сувору зиму, бурю чи посуху.
Цікавий факт. В Україні ростуть дерева, вік яких перевищує 1000 років.
3. Печера, що не хоче закінчуватися
Під Тернопільщиною лежить цілий підземний світ. Там немає сходу сонця, не чути співу птахів, а тиша настільки глибока, що здається живою.
Спелеологи роками відкривали нові ходи печери «Оптимістична». Кожен поворот дарував нове відкриття, і щоразу виникало відчуття, ніби земля навмисно приховує свої скарби.
Цікавий факт. Довжина досліджених ходів печери «Оптимістична» перевищує 260 кілометрів.
Щороку 19(20) серпня ми повертаємося до імені Юрія ЛИПИ.
Але чи справді повертаємося?
Чи знаємо його не лише як людину, що трагічно загинула у серпні 1944-го, а як мислителя,
який намагався визначити шлях України на десятиліття вперед?
Чи читаємо його книги?
Чи осмислили його геополітичну спадщину?
Чи зрозуміли його переконання, що майбутнє України визначатимуть передусім самі українці?
Пам’ять про Юрія Липу не повинна завершуватися датою в календарі.
Бо найнебезпечніше для великої людини — не смерть.
Найнебезпечніше — забуття.
Минуло 82 роки.
Час повертати Юрія ЛИПУ Україні.
Юрій ЛИПА — РОКИ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?..

Детальніше: 82-ті роковини від дня трагічної смерті - Юрія ЛИПИ
Роксоляна Данчин (12.07.1945 р.-26.02.2024р.).Детальніше: 12 ЛИПНЯ 2026 виповнюється 81 рік з дня уродин РОКСОЛЯНИ ДАНЧИН
У селищі Красне відзначили 130-ту річницю від дня народження Івана Тиктора — видатного українського видавця, громадського діяча, мецената та уродженця Красного, ім’я якого назавжди вписане в історію українського книговидання.

Іван Микитович Тиктор - біографія - тут
Заходи розпочалися біля пам’ятної стели, встановленої на місці, де колись стояла батьківська хата Івана Тиктора. Саме тут місцеві священнослужителі — отці Володимир Целень та Юрій Толочний — звершили спільну молитву за світлу пам’ять визначного земляка.
Після цього селищний голова Роман Фурда спільно з головою ГО «Братство ветеранів ім. Романа Шухевича» Володимиром Михайлюком поклали квіти до пам’ятної стели, вшанувавши людину, яка своєю працею утверджувала українське слово та національну свідомість.
Продовження заходу відбулося у приміщенні КЗ «Публічна опорна бібліотека ім. Івана Тиктора» — закладі, який гідно носить ім’я славного видавця. Урочистість зібрала представників місцевої влади, науковців, краєзнавців, освітян, бібліотечної спільноти, пластунів, журналістів, видавців, а також родину Івана Тиктора.
Серед почесних гостей була родичка Івана Тиктора — його племінниця Надія Тиктор, доцент кафедри медійних технологій, інформаційної та книжкової справи Інституту поліграфії Національного університету «Львівська політехніка» Ольга Антоник, директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга, завідувачка науково-методичного відділу Львівської обласної наукової універсальної бібліотеки Олена Шматько, культурно-громадська діячка, кандидатка філологічних наук, видавниця Юлія Сливка, голова громадської організації «Товариство “Бужани”» Михайло Зозуля, голова станичної пластової старшини «Пласту» у селищі Красне Василь Фтомович разом із пластункою Людмилою Гураш, редактор газети «Воля народу» Микола Іванців, секретар виконавчого комітету та за фахом історик Богдан Глова, начальниця відділу освіти, культури, розвитку туризму, молоді та спорту Олена Ільницька та інші запрошені.

Детальніше: Широ вітаємо всіх шанувальників книги зі світлим святом Трійці та Зеленими святами!