Україна — земля з тисячолітньою історію та цікавими розповідями та фактами.
Пропонуємо Вам десять цікавинок про УКРАЇНУ, можливо Ви про них ще й не знали.


1. Гора, що колись була морем

Якби Карпати могли говорити, вони розповіли б історію про час, коли над їхніми вершинами не кружляли орли, а плавали дивовижні морські істоти. Мільйони років тому тут шуміли хвилі давнього океану Тетіс. На його дні осідали мушлі, корали та морський пісок. Згодом земна кора здійнялася, і море стало горами.

Сьогодні, прогулюючись карпатськими стежками, уважний мандрівник може знайти у звичайному камені відбиток прадавньої мушлі. Це мовчазний лист із часу, коли людини ще не існувало.

Цікавий факт. У багатьох районах Українських Карпат знаходять скам'янілості морських організмів віком десятки мільйонів років.

2. Ліс, який пам'ятає князів

Є дерева, що народилися раніше, ніж виникли цілі держави. Вони бачили, як через Карпати проходили торгові шляхи, як мінялися кордони, як народжувалися легенди.

Коли торкаєшся кори старого тиса чи дуба, здається, ніби торкаєшся самої історії. Вони не говорять людською мовою, але кожне річне кільце зберігає пам'ять про спекотне літо, сувору зиму, бурю чи посуху.

Цікавий факт. В Україні ростуть дерева, вік яких перевищує 1000 років.

3. Печера, що не хоче закінчуватися

Під Тернопільщиною лежить цілий підземний світ. Там немає сходу сонця, не чути співу птахів, а тиша настільки глибока, що здається живою.

Спелеологи роками відкривали нові ходи печери «Оптимістична». Кожен поворот дарував нове відкриття, і щоразу виникало відчуття, ніби земля навмисно приховує свої скарби.

Цікавий факт. Довжина досліджених ходів печери «Оптимістична» перевищує 260 кілометрів.

12 ЛИПНЯ 2026, виповнюється 81рік
з дня уродин РОКСОЛЯНИ ДАНЧИН

Самбір, давне Княже місто, славиться не тільки своєю історією,
але й відомими історичними постатями і особистостями, що творили його історію.
Однією з таких є Роксоляна Данчин..
Все своє свідоме життя прожила в Самборі і присвятила відновленню музею «Бойківщина»,
знищенного та розграбованого московитами.
ПАМ’ЯТАЙМО про її пієтичну працю для Відродження України та історії бойків та бойківського краю.

Роксоляна Данчин (12.07.1945 р.-26.02.2024р.).Роксоляна Данчин (12.07.1945 р.-26.02.2024р.).

Роксоляна Данчин (12.07.1945 р.-26.02.2024р.) народилася 12 липня 1945 року в с. Беско тодішнього Саноцького повіту в Польщі. У серпні того ж року родина Данчинів переселяється в Україну в м. Самбір на Львівщині. У цьому стародавньому місті пройшло дитинство Роксоляни та роки навчання (в 1963 році закінчила Самбірську середню школу №2). Саме тут започаткувався національний світогляд Роксоляни.

У селищі Красне відзначили 130-ту річницю від дня народження Івана Тиктора — видатного українського видавця, громадського діяча, мецената та уродженця Красного, ім’я якого назавжди вписане в історію українського книговидання.


У селищі Красне відзначили 130-ту річницю від дня народження Івана Тиктора — видатного українського видавця, громадського діяча, мецената та уродженця Красного, ім’я якого назавжди вписане в історію українського книговидання.


Іван Микитович Тиктор - біографія - тут


Заходи розпочалися біля пам’ятної стели, встановленої на місці, де колись стояла батьківська хата Івана Тиктора. Саме тут місцеві священнослужителі — отці Володимир Целень та Юрій Толочний — звершили спільну молитву за світлу пам’ять визначного земляка.

Після цього селищний голова Роман Фурда спільно з головою ГО «Братство ветеранів ім. Романа Шухевича» Володимиром Михайлюком поклали квіти до пам’ятної стели, вшанувавши людину, яка своєю працею утверджувала українське слово та національну свідомість.

Продовження заходу відбулося у приміщенні КЗ «Публічна опорна бібліотека ім. Івана Тиктора» — закладі, який гідно носить ім’я славного видавця. Урочистість зібрала представників місцевої влади, науковців, краєзнавців, освітян, бібліотечної спільноти, пластунів, журналістів, видавців, а також родину Івана Тиктора.

Серед почесних гостей була родичка Івана Тиктора — його племінниця Надія Тиктор, доцент кафедри медійних технологій, інформаційної та книжкової справи Інституту поліграфії Національного університету «Львівська політехніка» Ольга Антоник, директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга, завідувачка науково-методичного відділу Львівської обласної наукової універсальної бібліотеки Олена Шматько, культурно-громадська діячка, кандидатка філологічних наук, видавниця Юлія Сливка, голова громадської організації «Товариство “Бужани”» Михайло Зозуля, голова станичної пластової старшини «Пласту» у селищі Красне Василь Фтомович разом із пластункою Людмилою Гураш, редактор газети «Воля народу» Микола Іванців, секретар виконавчого комітету та за фахом історик Богдан Глова, начальниця відділу освіти, культури, розвитку туризму, молоді та спорту Олена Ільницька та інші запрошені.

Видавництво "КАМЕНЯР" випустило нову книгу:
Бардацький Ігор. Крізь мене...
Бардацький Ігор. Крізь мене... : Поезія [Текст] / Ігор Бардацький. — Львів: Каменяр, 2026. – 111 с.: іл. ISBN 978-966-607-739-3   
Бардацький Ігор. Крізь мене... : Поезія [Текст] / Ігор Бардацький. — Львів: Каменяр, 2026. – 111 с.: іл.
ISBN 978-966-607-739-3

Видавництво «КАМЕНЯР»
щиро вітає наших читачів, авторів,
партнерів та всіх шанувальників книги
зі світлим святом Трійці та Зеленими святами!


Нехай цей благословенний день наповнить ваші домівки миром, теплом і Божою благодаттю.
Нехай зелене розмаїття природи дарує натхнення, віру в добро та нові сили для добрих справ.

Видавництво «КАМЕНЯР» щиро вітає
працівників видавничої справи, поліграфії та книгорозповсюдження,
наших авторів, читачів, партнерів, прихильників книги та всіх,
хто своєю працею й любов’ю підтримує українське друковане слово,
з Днем працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження!


Це свято об’єднує людей, які творять, видають, друкують, поширюють і бережуть книгу — одну з найбільших духовних цінностей людства. Саме завдяки нашій праці народжується друковане слово, яке навчає, надихає, зберігає історичну пам’ять та формує національну свідомість.

Сьогодні 5 травня 2026 року ми відзначаємо 126-у річницю від дня народження
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія Липи

Юрій Липа(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)


«Всеукраїнська трилогія» Юрія Липи:
«Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940) та «Розподіл Росії» (1941)

* * *
«Призначення України» (1938): Аналіз історичних шляхів України. Він доводив, що ми — окрема цивілізація,
яка не має нічого спільного з «московським месіанством».
«Чорноморська доктрина» (1940): Обґрунтування того, що південний вектор (Чорне море)
є стратегічним для незалежності України.

«Розподіл Росії» (1941): Пророча праця про неминучий розпад імперії та необхідність створення нових держав на її руїнах.


про Юрія Липу (біографія)


https://www.youtube.com/watch?v=sURiVb1Wu6M

(Фільм Ганни Стоцької "Забуті імена" про Юрія ЛИПУ)


видавництво "КАМЕНЯР" вшановало пам'ять Юрія Липи в селі Бунів Яворівського району на Львівщині,
де він похований на місцевому кладовищі.

І ПРИЙДЕ ЧАС
І
І прийде час, коли твої учинки
Обернуться й повстануть проти тебе;
Як вояки, зберуться навкруги
І зброєю грозитимуть тобі,
Нагому й безборонному.
А потім
Посходяться ще вчинки-фарисеї
І відчитають лживі обіцянки,
І вимагатимуть, щоб сповнив ти їх;
І прийдуть ще повії по заплату.
Ти всіх приймеш без слова. Тільки станеш
І вислухаєш кпин, погроз і лайок,
І сповнишся гіркотою страшною,
І, очі звівши, скажеш: — Боже, де Ти, де Ти?
І на той жаль бездонний Світло скаже: — Тут.
І на той смуток Світло загориться,
І юрби вчинків, з'єднані у Світлі,
Закаменіють, збліднуть, відійдуть,
І врешті будеш ти із Світлом сам на сам,
Чого був спрагнений ти все життя...
Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
- Так, це була людина, - й відійдуть, обнявшись.
II
О, вийти б несподівано з неволі
Тілесності — на простір, виднокруг,
І буть як вітер і як день у полі...
Радіймо, серце,— ось приходить Друг,
Той Друг, що лагідний, що — в брамі, на сторожі
До світла іншого, де інші квіти, Божі.
III
Пребудь в мені! Все ближче ночі тінь
І тьма — густіша. Боже, вдалечінь
Відходять блага й сили помічні,—
Безпомічному поможи мені!

Наш день малий, він швидко проплива.
І втихне сміх, і слав минуть слова,—
Нехай же змінні загасають дні,

Ти, що — незмінний, о пребудь в мені.
Молю Тебе! Не будь лишень на мить,
А, як до учнів, злинь, щоб говорить.
Як лагода, як визвіл заясній,
Не проминай,— зостань в душі моїй!

З'явись і сповнись мною! Борони
Від страху жить, від труду, що як сни,
Хто ж, як не Ти, підпора й провідник,
Що в сонце й бурю вестиме повік?

Свій хрест подай, як звідси буду йти,
Шлях освіти, верхівлі освіти,
Де рай цвіте, а не чуття земні.
Життя чи смерть,— а Ти пребудь в мені.

Юрій ЛИПА