Юрій ЛИПА | Іван Липа | Галина Захарясевич-Липа — Про Юрія Липу, його життя, творчість та його родину


Юрій Липа (5 травня 1900 - 19 серпня 1944)Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ, ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР, ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
 

5 травня 2026 року 126-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2026 року 161-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ
(батько Юрія ЛИПИ)

Проєкт — Юрій ЛИПА — РОКИ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?.

Це масштабний просвітницький та видавничий проєкт, ініційований видавництвом «Каменяр» у 2024 році. Проєкт приурочений дослідженню спадщини та пам'яті видатного українського геополітика, мислителя, письменника, лікаря та ідеолога українського націоналізму Юрія Івановича Липи.

Основна мета ініціативи актуалізувати багату спадщину мислителя та з'ясувати, наскільки сучасне суспільство й держава засвоїли його уроки державництва, чи не поглинає нас історичне «БЕЗПАМ’ЯТСТВО».

В умовах повномасштабного вторгнення Росії дилема «ПАМ’ЯТІ ЧИ БЕЗПАМ’ЯТСТВА» навколо постаті Юрія Липи набуває екзистенційного значення для України та українців. Якщо раніше його ідеї вважали «радикальними» або суто теоретичними, то сьогодні вони стали практичною інструкцією для виживання та перемоги України. Війна остаточно довела точність його геополітичних і соціокультурних прогнозів.


В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Юрія Липу, його життя та творчість.
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.
Про Галину Захарясевич-Липу - дружину Юрія Липи, її життя та творчість.
Сьогодні 80-ті роковини від дня трагічної смерті,
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія ЛИПИ
Доктор філософських наук, професор Олег Гринів слушно зауважив: 
«Життя Юрія Липи підтверджує соборність наших земель.
Уродженець Полтавщини Георгій Геращенко з одинадцяти літ жив у Одесі,
в роки національно-визвольних змагань боровся за волю України в Кам’янці-Подільському,
а загинув як лікар УПА на галицькій землі».

„Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати,
обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть
— право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною.
А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю,
а московською мовою.“
 Юрій Липа

Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
МИСЛЕННИК,
ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ,
ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК,
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ

Сьогодні 80-ті роковини від дня трагічної смерті,
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія ЛИПИ
Доктор філософських наук, професор Олег Гринів слушно зауважив: 
«Життя Юрія Липи підтверджує соборність наших земель.
Уродженець Полтавщини Георгій Геращенко з одинадцяти літ жив у Одесі,
в роки національно-визвольних змагань боровся за волю України в Кам’янці-Подільському,
а загинув як лікар УПА на галицькій землі».

„Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати,
обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть
— право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною.
А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю,
а московською мовою.“
 Юрій Липа

Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
МИСЛЕННИК,
ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ,
ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК,
ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ

Марта ЛИПА–ГУМЕНЕЦЬКА про Юрія Липу

Через два тижні Липи перебираються з Бунова на хутір Іваники. Ближче до лісу, на поміч своїм хлопцям, що воювали тоді за волю України, під їх охорону.
Був уже серпень, Спаса. В свято вся сім’я була в саду господаря Степана Кобилецького, в якого зупинилися на постій.
Раптом на вигоні, недалеко від саду, появилась бричка з військовими. Під’їхали ближче. Було їх четверо: два офіцери й два солдати совєтської армії. Вийшли з брички й попрямували в сад. Підійшли до Юрія Липи з коротким наказом: «Собірайся, ти нам нужен как врач». «Куди ви його забираєте?» – спитала переполохана мама Галина. Один з офіцерів відповів: «Не бойся, даю тебе чєстноє слово савєтскаво афіцера, што через два часа твой муж будєт здєсь». Отаке воно «савєтскоє чєстноє слово»: татуся рідного ми більше не бачили.

Марта ЛИПА–ГУМЕНЕЦЬКА про Юрія Липу

У той сам час Євген Маланюк малював Україну як безсилу бранку, яку на кожному роздоріжжі ґвалтував хижацький наїзник. Україна Донцова була «бестією без голови». Оптиміст Липа хотів збудити національну гордість».
При заснуванні «Танка» в Юрія Липи були великі й райдужні надії. «Пані Наталю! – пише він 1929 року в листі до Лівицької. – Певне, Ви дістали картку про засновання «Танка» (назва Маланюка) – групи націоналістів-літераторів. Літератур. Н. Вістник, можливо, що упаде, – тоді нехай не думають большевики і всяка большещанствующа дрянь, що нема на них міцного п’ястука. В кожному разі, як не журнал, то збірник повинні ми видати...»

До 80-ти річчя пам'яті Юрія ЛИПИ
Видавництво "КАМЕНЯР" випустило нову книгу:
Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність)
Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність): До 80-річчя трагічної загибелі видатного українського мисленника: [Текст] / Володимир Баран. - Львів: Каменяр, 2024. - 19 с. - (Серія «Акценти»). ISBN 978-966-607-702-9     
Баран Володимир. Юрій Липа: думки крізь час (доповнена реальність): До 80-річчя трагічної загибелі видатного українського мисленника: [Текст] / Володимир Баран. - Львів: Каменяр, 2024. - 19 с.- (Серія «Акценти»).
ISBN 978-966-607-702-9