Випадкові книги
Тарас Шевченко
- Деталі
- Категорія: Тарас Шевченко
- Перегляди: 2
Колись, дурною головою…
(вірш Тараса Шевченка)
Колись, дурною головою,
Я думав, – горенько зо мною!
Як доведеться в світі жить?
Людей і Господа хвалить?
(вірш Тараса Шевченка)
Колись, дурною головою,
Я думав, – горенько зо мною!
Як доведеться в світі жить?
Людей і Господа хвалить?
- Деталі
- Категорія: Тарас Шевченко
- Перегляди: 4
Ми заспівали, розійшлись…
(вірш Тараса Шевченка)
Ми заспівали, розійшлись
Без сльоз і без розмови.
Чи зійдемося ж знову?
Чи заспіваємо коли?
А може, й те… Та де? Якими?
І заспіваємо яку?
Не тут, і певне, не такими!
І заспіваєм не таку!
(вірш Тараса Шевченка)
Ми заспівали, розійшлись
Без сльоз і без розмови.
Чи зійдемося ж знову?
Чи заспіваємо коли?
А може, й те… Та де? Якими?
І заспіваємо яку?
Не тут, і певне, не такими!
І заспіваєм не таку!
Детальніше: Тарас Шевченко — Ми заспівали, розійшлись… — вірш
- Деталі
- Категорія: Тарас Шевченко
- Перегляди: 7
Думи мої…
(вірш Тараса Шевченка)
(вірш Тараса Шевченка)
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози… Чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали б люди, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нужу світом? «Нічого робить», –
Не сказали б на сміх…
Квіти мої, діти!
- Деталі
- Категорія: Тарас Шевченко
- Перегляди: 27
Москалева криниця
(поема Тараса Шевченка)
– Не варт, єй-богу, жить на світі!..
– То йди топись! – А жінка! Діти?
Ото ж то, бачиш, не бреши!
А сядь лишень та напиши
Оцю бувальщину… То, може,
Інако скажете, небоже.
Пиши отак: було
Село.
Та щоб не лізти на чужину,
Пиши: у нас на Україні.
А в тім селі вдова жила,
А у вдови дочка була
І син-семиліток.
Добро, мавши діток
У розкоші, хвалиш Бога…
(поема Тараса Шевченка)
– Не варт, єй-богу, жить на світі!..
– То йди топись! – А жінка! Діти?
Ото ж то, бачиш, не бреши!
А сядь лишень та напиши
Оцю бувальщину… То, може,
Інако скажете, небоже.
Пиши отак: було
Село.
Та щоб не лізти на чужину,
Пиши: у нас на Україні.
А в тім селі вдова жила,
А у вдови дочка була
І син-семиліток.
Добро, мавши діток
У розкоші, хвалиш Бога…
- Деталі
- Категорія: Тарас Шевченко
- Перегляди: 34
Розрита могила
(вірш Тараса Шевченка)
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
(вірш Тараса Шевченка)
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
«Молилася, турбувалась,
День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.