Іван Липа

Уривок з книги - Липа Іван. Тринадцять притч 

 Липа Іван. Тринадцять притч [Текст] / Іван Липа; післяслово Т. Мейзерської. - Львів: Каменяр, 2023. - 69 с.: портр.
Липа Іван. Тринадцять притч [Текст] / Іван Липа; післяслово Т. Мейзерської. - Львів: Каменяр, 2023. - 69 с.: портр.
ISBN 978-966-607-326-3
Серед літературного доробку відомого наприкінці XIX - початку XX століття письменника і громадського діяча, одного із засновників славнозвісного «Братерства тарасівців», прозовий цикл «Тринадцять притч» займає особливе місце. Автор прагнув у ньому дати одночасно правду для цілих поколінь, і правду для сучасного життя. Зародився він із буйного і відважного життя Івана Липи (1865-1923), який ніколи не зраджував ані собі, ані своєму народові, і творився упродовж чверті століття. 

Замовити книгу в нашому Магазині


 Притчі тарасівця
Ціле своє життя Іван Липа багато працює, як пи­сьменник: пише фантастичні новели із своєрідним обличчям, пише повість «Нові хрести», психологічні й військові оповіді.
Пише просто, виразно та одночасно дуже легко. Діти люблять читати його казки (серія «Казок про Волю» і збірка «Тихе слово»).
Уже в тих казках поза їхньою артистичністю є багато ди­дактичного елементу. Уже там Іван Липа намагається дати те для молодого українця, щоб його на ціле життя зміцнило і вивищило серед інших народів. У своїх казках намагався тарасівець дати українській дитині передовсім етику, дає їй образ людини сильної, відважної і глибоко моральної.
Зрештою і в своїх політичних чинах він завжди пам’ятав про вагу підстав моральности.
Бачучи самохвальство і отаманську розперезаність де­яких українських груп у вирішальні для України січень–березень 1919 року, з сумом, як пише літописець, говорив: «Не можна придбати краси, розуму, таланту, коли не родився з ними, але чистоту і чесність сумління придбати можна, й коли ми – політичні діячі – цього не при­дбаємо, ми загинемо»
Іван Липа
Ли́па Іва́н Львович
(літературні псевдоніми — Петро Шелест)
(24 лютого 1865, Керч — 13 листопада 1923, Винники)

Український громадський і політичний діяч,
письменник, за фахом лікар.
Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців».
Український комісар Одеси (1917),
член ЦК Української партії соціалістів-самостійників,
міністр віросповідань УНР (1919).
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Батько Юрія Липи.


Народився в родині міщан. Батько, Лев Васильович, був відставним солдатом російської армії. За материнською лінією (Ганна Михайлівна Житецька) походив з козаків Полтавщини, що підтримували Івана Мазепу у його повстанні.
Навчався в церковнопарафіяльній школі при грецькій Іоано-Предтеченській церкві в Керчі. Відтак вступив до Олександрівської чоловічої гімназії в Керчі, де навчався у 1878–1887 роках і блискуче закінчив.