Великі роковини
(поема Івана Франка)

Пролог, говорений перед ювілейною виставою «Наталки Полтавки» в пам’ять столітніх відродин української народності
Сцена зовсім темна, далеко видно зарево великої пожежі, на переді сцени направо могила.

Козак-невмирака

Старезний дід, з бандурою, сидить на могилі. Зразу в темноті тільки слабо рисується його силует, він вдивляється в пожежу й декламує глухо, іронічно:

Еней був парубок моторний
І хлопець хоч куди козак!
На лихо вдався він проворний,
Завзятіший од всіх бурлак,
Та греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав,
Набравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П’ятами з Трої накивав.

Не боюсь я ні бога, ні біса…
(вірш Івана Франка)

Не боюсь я ні бога, ні біса,
Маю серця гіпотеку чисту;
Не боюся я й вовка із ліса,
Хоч не маю стрілецького хисту.
Не боюсь я царів-держилюдів,
Хоч у них є солдати й гармати;
Не боюсь я людських пересудів,
Що потраплять і душу порвати.

Золотий стіл
(переклад Івана Франка)

(старогрецька легенда)

Рибу ловлять рибаки мілетські,
Рибу ловлять на широкім морі;
Що затягнуть невода важкого,
То полов багатий витягають.
Із видців та купців, що стояли
Громадками там на узбережжі,
Хто з цікавості, щоб подивиться,
А хто щоб до влову прикупиться, –
Виступа один вже многолітний,
Нічим серед інших незамітний.
Чемно рибаків поздоровляє,
До них сеє слово промовляє:
«Бог на поміч, рибацька дружино!

Я нелюд! Часто, щоб зглушить…
(вірш Івана Франка)

Я нелюд! Часто, щоб зглушить
У серці люту муку,
Я чистий образ твій убить
Здіймав проступну руку.
Я з вулиці болото брав,
Каміння кременисте
І кидав ним у образ твій,
В лице твоє пречисте.

Ще не пропало
(вірш Івана Франка)

1

Не раз думка гуляє
По ярах, по долинах,
Гриби в лісі збирає,
Зависа на вершинах,
Дише воздухом чистим,
Смерековим бальзамом,
Грає з сонцем огнистим
Над обваленим трамом,
Грає з мушок роями
Над потоком журливим,
П’є жадними устами
З джерела чисту воду
І вдиха прохолоду
Вдохом довгим, тужливим.

Про Івана Керницького, його життя та творчість

Юрій Липа (5 травня 1900 - 19 серпня 1944)Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ, ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР, ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
 

5 травня 2025 року 125-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2025 року 160-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ
(батько Юрія ЛИПИ)
Юрій ЛИПА - 80 РОКІВ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?..


В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Юрія Липу, його життя та творчість.
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.
Про Галину Захарясевич-Липу - дружину Юрія Липи, її життя та творчість.
Тарас Шевченко - Про Тараса Шевченка, його життя та творчість
Про Збіґнєва Герберта його життя та творчість
Про Лесю Українку її життя та творчість
Про Івана Франка його життя та творчість

Липа Іван Львович
(літературні псевдоніми — Петро Шелест)
(24 лютого 1865, Керч — 13 листопада 1923, Винники)

Український громадський і політичний діяч,
письменник, за фахом лікар.
Співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців».
Український комісар Одеси (1917),
член ЦК Української партії соціалістів-самостійників,
міністр віросповідань УНР (1919).
Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.
Батько Юрія Липи.


5 травня 2025 року 125-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2025 року 160-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ
(батько Юрія ЛИПИ)
Юрій ЛИПА - 80 РОКІВ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?..


В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.