Україна — земля з тисячолітньою історією, цікавими розповідями та фактами.
Пропонуємо Вам десять цікавинок про УКРАЇНУ, можливо Ви про них ще й не знали.


Волинська область

1. Озеро, що ніколи не розповідає всіх своїх таємниць

На світанку Світязь здається безмежним. Вода настільки прозора, що можна побачити піщане дно навіть на значній глибині. Легкий туман ковзає над озером, а хвилі тихо торкаються берега, ніби намагаються щось прошепотіти.

Легенди кажуть, що під його водами спочиває давнє місто. У тихі ночі, запевняють старожили, іноді можна почути дзвони затопленого храму. Наука не підтверджує цієї легенди, але саме вона надає Світязю особливого шарму.

Цікавий факт. Світязь — найглибше природне озеро України. Його максимальна глибина перевищує 58 метрів, а вода вирізняється винятковою прозорістю.

2. Ліс, де народжується тиша

Волинське Полісся не любить поспіху. Тут дерева ростуть так повільно, що здається, ніби вони вимірюють час не роками, а століттями.

Між соснами пахне смолою, мох приглушує кроки, а журавлині болота приховують життя, яке не побачиш у містах. Тут легко зрозуміти, чому наші предки вірили, що в кожному лісі живе свій дух.

Цікавий факт. Волинське Полісся є одним із найбільших лісових масивів України, де збереглися великі ділянки природних боліт і прадавніх соснових лісів.

3. Замок, який не скорився часу

У Луцьку є місце, де середньовіччя не закінчилося. Кам'яні стіни замку Любарта пам'ятають дзенькіт мечів, голоси князів і гуркіт возів, що в'їжджали до міста крізь масивну браму.

Кожен камінь тут ніби зберігає відбиток людської долоні, яка торкалася його сотні років тому.

Цікавий факт. Замок Любарта є одним із найкраще збережених середньовічних замків України та майже безперервно використовується вже понад шість століть.

Україна — земля з тисячолітньою історією, цікавими розповідями та фактами.
Пропонуємо Вам десять цікавинок про УКРАЇНУ, можливо Ви про них ще й не знали.


Львівська область — місто Львів

1. Річка, яка сховалася під каменем

Важко повірити, але під бруківкою львівських вулиць безшумно тече річка. Вона не віддзеркалює фасади будинків і не чує кроків туристів, адже вже понад століття схована в підземному колекторі.

Колись Полтва текла просто середмістям. Через неї перекидали містки, біля неї працювали ремісники. Згодом місто зросло, і річку сховали під землею. Сьогодні вона продовжує свою мандрівку просто під проспектом Свободи та будівлею Львівської опери.

Цікавий факт. Річка Полтва досі протікає під історичним центром Львова, хоча більшість львів'ян ніколи її не бачила.

2. Леви, яких ніхто не зміг порахувати

Кажуть, якщо почати рахувати львівських левів, то неодмінно зіб'єшся. Вони сидять на фасадах будинків, охороняють брами, прикрашають фонтани, ховаються у двориках і навіть визирають із дахів.

Кожен кам'яний лев має власний характер: один суворий, інший усміхнений, третій тримає герб або книгу.

Цікавий факт. У Львові налічують кілька тисяч зображень левів — точну кількість визначити майже неможливо, адже постійно відкривають нові скульптури й декоративні елементи.

3. Вогонь, що змінив світло Європи

Одного весняного вечора 1853 року у львівській аптеці сталося те, що нині здається звичайною дрібницею. Запалили лампу. Але вона була іншою.

Полум'я було рівним, яскравим і безпечнішим, ніж у звичайних олійних світильників. Так народилася гасова лампа, яка невдовзі почала освітлювати міста далеко за межами Галичини.

Цікавий факт. Саме у Львові 1853 року винайшли першу придатну для практичного використання гасову лампу.

Україна — земля з тисячолітньою історією, цікавими розповідями та фактами.
Пропонуємо Вам десять цікавинок про УКРАЇНУ, можливо Ви про них ще й не знали.


Львівська область

1. Скелі, що стали фортецею часу

Здалеку вони здаються звичайними кам'яними велетнями, які мовчки дрімають серед карпатських лісів. Але варто наблизитися, і скелі ніби оживають. Вітер свистить у природних ущелинах, а уява малює сторожові вежі, дерев'яні мости й княжих воїнів, що вдивляються в далечінь.

Тут не будували замок із цегли чи каменю — його створила сама природа. Люди лише використали те, що подарували гори.

Цікавий факт. Фортеця Тустань була унікальною дерев'яною оборонною спорудою, зведеною безпосередньо на природних скелях. Дослідники змогли відтворити її конструкцію за тисячами пазів, вирізаних у камені.

2. Джерело, що пахне нафтою

Краплина за краплиною вода виходить із землі. Вона не схожа на інші джерела — має особливий запах і незвичайний смак. Саме ця дивна вода колись прославила невелике прикарпатське містечко на весь світ.

Люди довго не вірили, що мінеральна вода може лікувати. Та згодом до Трускавця почали їхати тисячі людей.

Цікавий факт. Лікувальна вода «Нафтуся» не має аналогів за своїм природним складом і формується лише в особливих геологічних умовах Львівщини.

3. Ліс, де дерева розмовляють із вітром

Ранковий туман повільно ковзає між буками. Сонце ще не торкнулося верхівок, а в лісі вже чути тихий шепіт листя. Здається, що дерева переказують одне одному історії, які пам'ятають уже кілька століть.

Ці ліси майже не знали сокири. Вони ростуть так, як задумала природа.

Цікавий факт. На Львівщині збереглися ділянки пралісів із буками віком у кілька сотень років, що є частиною природної спадщини Карпат.

Україна — земля з тисячолітньою історією, цікавими розповідями та фактами.
Пропонуємо Вам десять цікавинок про УКРАЇНУ, можливо Ви про них ще й не знали.


1. Гора, що колись була морем

Якби Карпати могли говорити, вони розповіли б історію про час, коли над їхніми вершинами не кружляли орли, а плавали дивовижні морські істоти. Мільйони років тому тут шуміли хвилі давнього океану Тетіс. На його дні осідали мушлі, корали та морський пісок. Згодом земна кора здійнялася, і море стало горами.

Сьогодні, прогулюючись карпатськими стежками, уважний мандрівник може знайти у звичайному камені відбиток прадавньої мушлі. Це мовчазний лист із часу, коли людини ще не існувало.

Цікавий факт. У багатьох районах Українських Карпат знаходять скам'янілості морських організмів віком десятки мільйонів років.

2. Ліс, який пам'ятає князів

Є дерева, що народилися раніше, ніж виникли цілі держави. Вони бачили, як через Карпати проходили торгові шляхи, як мінялися кордони, як народжувалися легенди.

Коли торкаєшся кори старого тиса чи дуба, здається, ніби торкаєшся самої історії. Вони не говорять людською мовою, але кожне річне кільце зберігає пам'ять про спекотне літо, сувору зиму, бурю чи посуху.

Цікавий факт. В Україні ростуть дерева, вік яких перевищує 1000 років.

3. Печера, що не хоче закінчуватися

Під Тернопільщиною лежить цілий підземний світ. Там немає сходу сонця, не чути співу птахів, а тиша настільки глибока, що здається живою.

Спелеологи роками відкривали нові ходи печери «Оптимістична». Кожен поворот дарував нове відкриття, і щоразу виникало відчуття, ніби земля навмисно приховує свої скарби.

Цікавий факт. Довжина досліджених ходів печери «Оптимістична» перевищує 260 кілометрів.

Дорогі друзі, колеги, читачі, поціновувачі української книги!

24 серпня 1991 року, тридцять п'ять років тому, Україна відкрила першу сторінку своєї нової історії
Відтоді Україна та українці пережили різне:
радість й біль, перемоги і втрати, надії та боротьби, вторгнення...

Ми знову і знову відчуваємо біль війни — біль утрат наших рідних,
близьких, друзів, колег, захисників України, усіх тих,
хто віддав життя за нашу свободу.
Серед них — і люди, для яких українська книга
була частиною життя, праці та духовного світу.

Проте, як камінь, що витримує бурі й вітри, український народ стоїть міцно.

Незважаючи на великі перепони у роботі видавництва «КАМЕНЯР» останнім часом,
ми ще з Вами: ми трудимося, наші книги досі творяться та видаються.
Для видавництва «Каменяр» ці роки стали частиною великої історії української книги.

Нас намагаються зламати — ми вистоюємо.
Нас намагаються змусити мовчати — ми говоримо.
У нас намагаються відібрати пам’ять — ми її зберігаємо.
У нас намагаються забрати майбутнє — ми його будуємо.

Україна живе доти, доки звучить її слово.
А українська книга — доти, доки є кому її читати.

Незалежність України можна рахувати роками.
А можна — книжками.
Сторінками історії.
Іменами авторів.
Віршами.
Дослідженнями.
Спогадами.
Книгами, які переходять із рук у руки і від покоління до покоління.
35 років Незалежності — це десятиліття, протягом яких українці вчилися читати свою історію власними очима.

І ця історія триває.
І буде тривати тисячоліттями.

Сьогодні минає 82 роки від дня трагічної смерті,
ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ, МИСЛЕННИКА, ІСТОРІОСОФА,
ГЕОПОЛІТИКА, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧЯ, ЛІКАРЯ,
ПИСЬМЕННИКА, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦЯ
Юрія ЛИПИ

Щороку 19(20) серпня ми повертаємося до імені Юрія ЛИПИ.

Але чи справді повертаємося?

Чи знаємо його не лише як людину, що трагічно загинула у серпні 1944-го, а як мислителя,
який намагався визначити шлях України на десятиліття вперед?

Чи читаємо його книги?

Чи осмислили його геополітичну спадщину?

Чи зрозуміли його переконання, що майбутнє України визначатимуть передусім самі українці?

Пам’ять про Юрія Липу не повинна завершуватися датою в календарі.

Бо найнебезпечніше для великої людини — не смерть.
Найнебезпечніше — забуття.

Минуло 82 роки.
Час повертати Юрія ЛИПУ Україні.

Юрій ЛИПА — РОКИ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?..


12 ЛИПНЯ 2026, виповнюється 81рік
з дня уродин РОКСОЛЯНИ ДАНЧИН

Самбір, давне Княже місто, славиться не тільки своєю історією,
але й відомими історичними постатями і особистостями, що творили його історію.
Однією з таких є Роксоляна Данчин..
Все своє свідоме життя прожила в Самборі і присвятила відновленню музею «Бойківщина»,
знищенного та розграбованого московитами.
ПАМ’ЯТАЙМО про її пієтичну працю для Відродження України та історії бойків та бойківського краю.

Роксоляна Данчин (12.07.1945 р.-26.02.2024р.).Роксоляна Данчин (12.07.1945 р.-26.02.2024р.).

Роксоляна Данчин (12.07.1945 р.-26.02.2024р.) народилася 12 липня 1945 року в с. Беско тодішнього Саноцького повіту в Польщі. У серпні того ж року родина Данчинів переселяється в Україну в м. Самбір на Львівщині. У цьому стародавньому місті пройшло дитинство Роксоляни та роки навчання (в 1963 році закінчила Самбірську середню школу №2). Саме тут започаткувався національний світогляд Роксоляни.