БАЛАДА
(вірш Юрія Липи)
І
Шумлять гаї улітку, Іде стрілець — юнак;
Іде, зриває квітку, Кидає в сагайдак.
Де лук, де лук, де стріли?
Загублені давно;
Б’ють промені щосили В небеснеє вікно.
Де здобич і пожива, Кого уполював? — Лиш усмішка щаслива До квітів і до трав.
II
На радісній поляні Дзвенить за ментом мент, Там ясноокій Пані
Біліє постамент.
— О Рідна і Єдина,
І Світла, і Свята,
Найвищая, Незмінна, Величная Мета! —