МІСТА
(вірш Юрія Липи)
1. ПОЛТАВА
О чашо ніжности, безсмертная Полтаво,
О чашо радощів, зеленострунна пісне,
Ти — скерцо фарб, як пестощі первісні,
Ти — промениста прадідівська славо:
Гаї, гаї твої біжать у співнім танці,
І в селах вітер славить — шелевіє
Твоїх дівчат виспівливі сап’янці,
І погляд усміхнений, і загнуті вії.
Це в тебе — лиця прості і зміїні,
І сила кутая, і погляди нехмурі,
Це — в тебе впоєні переситом княгині —
Гимн розкоші, відвазі і натурі!
2. ОДЕСА
П’ють елеватори, задихуючись, зерна,
Що Південь злотогрудий дарував;
Ревуть гудки, японський пароплав
Коло норвезького спинив брунатні стерна.
О місто-паво, міліонная таверно,
У сонці Бог тебе, мов килим, розіслав, —
Впивайся винами, корінностю потрав,
Лови чужую річ, що дивна і майстерна,
Та вічно над тобою погляд верховців,
Що із Гетьманщини, із крови, пімсти й горя
Принесли гіркости завзятої порив,
І край червоних скель, стріляючи в простор’я,
Ясу складали обрію, що сив,
А коні бочились розгніваного моря.
3. ЯЛТА
Заквітчана у білий цвіт магнолій,
На дні долин зелених Яйли голубої,
Вона заслухалася лагідної волі
Пінистої, грайливої, морської,
І гомін п’є, питаючися потай:
— Чи то птахів з Єгипту чую льоти,
Чи мелюзин золотоокі чати,
Чи то пливуть по учті невиспані,
Галяри Трапезондського башати,
Б’ючи в тонкоголосії тимпани?..
4. КАМ’ЯНЕЦЬ
Цей Лучник спить. Упав додолу лук.
Фортеці обрис думає в тривозі:
— Чи ж Лучника розбудять ще погрози,
Пожари сел і гарб турецьких стук?
А Він заснув. І Він давно вже спить
Під Смотрича сліпого голос змінний.
Сплять ящірки на мурах. День дзвенить,
Сміються в місті діти, і цвітуть ясмини.
Липа Юрій. Твори: Том 1: Поезія/ Худож. оформл. І. Б. Шутурми. - 2005. -543 с.: портр.
ISBN 5-7745-1103-0
У книгу, якою започатковується десятитомне видання творів відомого українського письменника, публіциста, літературознавця, історіософа, лікаря, громадського діяча, ввійшла поетична спадщина цієї непересічної особистості.
В нашому магазині Ви можете придбати виданні
(вірш Юрія Липи)
1. ПОЛТАВА
О чашо ніжности, безсмертная Полтаво,
О чашо радощів, зеленострунна пісне,
Ти — скерцо фарб, як пестощі первісні,
Ти — промениста прадідівська славо:
Гаї, гаї твої біжать у співнім танці,
І в селах вітер славить — шелевіє
Твоїх дівчат виспівливі сап’янці,
І погляд усміхнений, і загнуті вії.
Це в тебе — лиця прості і зміїні,
І сила кутая, і погляди нехмурі,
Це — в тебе впоєні переситом княгині —
Гимн розкоші, відвазі і натурі!
2. ОДЕСА
П’ють елеватори, задихуючись, зерна,
Що Південь злотогрудий дарував;
Ревуть гудки, японський пароплав
Коло норвезького спинив брунатні стерна.
О місто-паво, міліонная таверно,
У сонці Бог тебе, мов килим, розіслав, —
Впивайся винами, корінностю потрав,
Лови чужую річ, що дивна і майстерна,
Та вічно над тобою погляд верховців,
Що із Гетьманщини, із крови, пімсти й горя
Принесли гіркости завзятої порив,
І край червоних скель, стріляючи в простор’я,
Ясу складали обрію, що сив,
А коні бочились розгніваного моря.
3. ЯЛТА
Заквітчана у білий цвіт магнолій,
На дні долин зелених Яйли голубої,
Вона заслухалася лагідної волі
Пінистої, грайливої, морської,
І гомін п’є, питаючися потай:
— Чи то птахів з Єгипту чую льоти,
Чи мелюзин золотоокі чати,
Чи то пливуть по учті невиспані,
Галяри Трапезондського башати,
Б’ючи в тонкоголосії тимпани?..
4. КАМ’ЯНЕЦЬ
Цей Лучник спить. Упав додолу лук.
Фортеці обрис думає в тривозі:
— Чи ж Лучника розбудять ще погрози,
Пожари сел і гарб турецьких стук?
А Він заснув. І Він давно вже спить
Під Смотрича сліпого голос змінний.
Сплять ящірки на мурах. День дзвенить,
Сміються в місті діти, і цвітуть ясмини.
МІСТА - вірш Юрія Липи

ISBN 5-7745-1103-0
У книгу, якою започатковується десятитомне видання творів відомого українського письменника, публіциста, літературознавця, історіософа, лікаря, громадського діяча, ввійшла поетична спадщина цієї непересічної особистості.
Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)
ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
В нашому магазині Ви можете придбати виданні
видавництвом "КАМЕНЯР" книги Юрія Липи та його батька Івана Липи