Чернь
(вірш Юрія Липи)

То є тіло тяжке, більмооке, жабине, руїнне,
Смішно хитре, голодне до крови, до гвалту, до крику,
Вал високий, багатоокий, що котиться, плине
Над усе, що ясне, що струнке, що єдине, велике...

Ненависть
(вірш Юрія Липи)

1
Ми — каміння важке в Божій долоні
Висимо в повітрі
Безсонні
Над вами, що підступні, хитрі...
Над плетивом убивства, крадіжки, обману
Ми, — що чуємо кожний крик, як рану, —
Як каміння гнівне в Божій долоні,
Висимо над вами
Безсонні.

Сімнадцятий
(вірш Юрія Липи)

1
...Блискуча вість!
Це — Слава, празниковий гість
Під торох мужній барабану
Веде, веде колись приспану
Юрбу розгойданих облич!
Це річ заліза — вища річ,
Це в блиску й сколиху багнетів,
В киванню мудрих кулеметів,
В перекликанню прапорів —
Непереможності! порив!

Батькові
(вірш Юрія Липи)

І
Шляхотнеє чоло мойого Батька
Укрийте поцілунками троянд
І в рученьки його вкладіте берла
Од трьох світів, сотворених суквітно:
Золотохвильних, теплих нив південних,
Високих гір, блакитноверхих гір,
І моря, моря, що буяє вічно...
II
В моїй країні пишній,
Мій Батеньку, творіте службу Божу,
З життям людським довічно будьте злиті!

У цім селі
(вірш Юрія Липи)

У цім селі останній, темний дім —
Самотний, мов на краю світа.

Шоса не спинена селом малим
Пливе туди, де ніч розкрита.

Дочірні категорії