Деталі

Опубліковано: 14 серпня 2024

Перегляди: 670

• Юрій ЛИПА та родина

Корпорація «Чорноморе» мала два статути: один – явний, культурноосвітницький, другий – таємний, що мав за мету, завдання – виховання української еліти, керівників майбутньої Української держави, дипломатів. Була ще одна ділянка діяльності організації «Чорноморе» – це видавнича діяльність. Її видавнича спілка мала назву: «Український Чорноморський інститут», згодом – «Український океанічний і суходольний інститут». Про видання цих інституцій схвально обізвався митрополит Андрей Шептицький, в одному з листів до Юрія Липи (від 29.12.1942 р.) він пише: «...Добре, що можу до найщирішої подяки долучити для Вас і для Чорноморського інституту щирі побажання на Новий рік і Різдвяні свята. Дякую Вам і за те, що відновили давнє знайомство, перерване вже трилітньою війною...»

Детальніше: Марта ЛИПА–ГУМЕНЕЦЬКА - Юрій ЛИПА. частина 3

Деталі

Опубліковано: 13 серпня 2024

Перегляди: 664

• Юрій ЛИПА та родина

Восени 1918 року у Кам’янці на Поділлі відкрито перший Український державний університет на чолі з ректором проф. Іваном Огієнком. Туди поступає вчитись восени 1919 року Юрій Липа. Провчився він на юридичному факультеті два семестри, був одночасно й редактором університетського журналу «Нова думка». В той час у Кам’янці разом з урядом УНР перебуває Іван Липа. Згодом батько й син разом з урядом емігрують до Тарнова (Польща). Сім’я Липів – мама Марія Липа, бабуся Анна Липа – залишились в Одесі. Бабуся Анна померла в Одесі в 1921 році, мати – вчителька народної школи, філолог, авторка граматики української мови, що так і не була видана за радянських часів, любляча Юрасева мати Марія Липа, вірна подруга й помічник свого чоловіка, – померла в Одесі від менінгіту в 1935 році, не побачивши більше сина й чоловіка.

Детальніше: Марта ЛИПА–ГУМЕНЕЦЬКА - Юрій ЛИПА. частина 2

Деталі

Опубліковано: 12 серпня 2024

Перегляди: 592

• Юрій ЛИПА та родина

У Львові, а згодом в Одесі та Києві оживають імена Івана та Юрія Липів, імена батька й сина. Обидва лікарі, обидва письменники, колись знані й забуті в радянські часи, – як сказав письменник Валерій Шевчук на ювілейному вечорі в Києві, – забуті четвертою ступінню забуття. Могилки притоптані й пісочком присипані. Та нічого в цьому світі не сховаєш і все з часом вияснюється, оживає. Так сталося з моїм Родом, так сталося з Україною.
Ім’я Юрія Липи ще мало відоме на сході України. А писати про нього почав у 1989 році в Києві історик Василь Марочкін. Його стаття в київській газеті «Молода гвардія», під назвою «Ех, виорю небо орлами...», стала для мене начебто візитною карткою, яка відчиняла тоді мені двері і до спецсховищ бібліотек, і до переполоханих людських сердець.
Це був початок пошуків, котрі не скінчились й донині. І хто знає, коли скінчиться ота моя «хресна дорога» в пошуках рідного батька, може, й ніколи. Бо була це людина, яку не можна всю до дна розгадати навіть тому, хто його знав, а мені тепер, читаючи й слухаючи спогади різних людей, хіба що інтуїтивно вдається вловити характер і велич духа та розуму рідного батька.

Детальніше: Марта ЛИПА–ГУМЕНЕЦЬКА - Юрій ЛИПА. частина 1

Деталі

Опубліковано: 07 серпня 2024

Перегляди: 617

• Юрій ЛИПА та родина

"Українська жінка" - стаття Юрія Липи,
написана 1938 року, в якій автор розглядає питання
ключової ролі жінки у становленні українського роду

Про Юрія ЛИПИ ► тут

Підтримка видавництва "КАМЕНЯР" на книговидання — https://www.kamenyar.com.ua/donate.html

https://www.youtube.com/watch?v=z2pTi2T8YJ8

#Каменярівські_Зустрічі #Дмитро_Сапіга #Видавництво_Каменяр