Юрій ЛИПА | Іван Липа | Галина Захарясевич-Липа — Про Юрія Липу, його життя, творчість та його родину


Юрій Липа (5 травня 1900 - 19 серпня 1944)Юрій Липа
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)

ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ, ГЕОПОЛІТИК,
ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР, ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
 

5 травня 2026 року 126-та річниця з дня народження Юрія ЛИПИ
24 лютого 2026 року 161-та річниця з дня народження Івана ЛИПИ
(батько Юрія ЛИПИ)

Проєкт — Юрій ЛИПА — РОКИ ПАМ'ЯТІ ЧИ ... БЕЗПАМ’ЯТСТВА?.

Це масштабний просвітницький та видавничий проєкт, ініційований видавництвом «Каменяр» у 2024 році. Проєкт приурочений дослідженню спадщини та пам'яті видатного українського геополітика, мислителя, письменника, лікаря та ідеолога українського націоналізму Юрія Івановича Липи.

Основна мета ініціативи актуалізувати багату спадщину мислителя та з'ясувати, наскільки сучасне суспільство й держава засвоїли його уроки державництва, чи не поглинає нас історичне «БЕЗПАМ’ЯТСТВО».

В умовах повномасштабного вторгнення Росії дилема «ПАМ’ЯТІ ЧИ БЕЗПАМ’ЯТСТВА» навколо постаті Юрія Липи набуває екзистенційного значення для України та українців. Якщо раніше його ідеї вважали «радикальними» або суто теоретичними, то сьогодні вони стали практичною інструкцією для виживання та перемоги України. Війна остаточно довела точність його геополітичних і соціокультурних прогнозів.


В цьому блозі видавництво "КАМЕНЯР" публікує статті 
Про Юрія Липу, його життя та творчість.
Про Івана Липа - батька Юрія Липи, його життя та творчість.
Про Галину Захарясевич-Липу - дружину Юрія Липи, її життя та творчість.
Шпіцрута
(вірш Юрія Липи)

Тоді, коли моїми кістками
будуть збивати милі діти
грушки з дерева,
а в черепі моїм десь у кущах терну
будуть ховатися веселі їжачки, —
не забудь про мене, Боже, і
шпіцруту гнучку, міцну, нетерпеливу
зроби з моєї душі.

Чернь
(вірш Юрія Липи)

То є тіло тяжке, більмооке, жабине, руїнне,
Смішно хитре, голодне до крови, до гвалту, до крику,
Вал високий, багатоокий, що котиться, плине
Над усе, що ясне, що струнке, що єдине, велике...

Ненависть
(вірш Юрія Липи)

1
Ми — каміння важке в Божій долоні
Висимо в повітрі
Безсонні
Над вами, що підступні, хитрі...
Над плетивом убивства, крадіжки, обману
Ми, — що чуємо кожний крик, як рану, —
Як каміння гнівне в Божій долоні,
Висимо над вами
Безсонні.

Сімнадцятий
(вірш Юрія Липи)

1
...Блискуча вість!
Це — Слава, празниковий гість
Під торох мужній барабану
Веде, веде колись приспану
Юрбу розгойданих облич!
Це річ заліза — вища річ,
Це в блиску й сколиху багнетів,
В киванню мудрих кулеметів,
В перекликанню прапорів —
Непереможності! порив!

Батькові
(вірш Юрія Липи)

І
Шляхотнеє чоло мойого Батька
Укрийте поцілунками троянд
І в рученьки його вкладіте берла
Од трьох світів, сотворених суквітно:
Золотохвильних, теплих нив південних,
Високих гір, блакитноверхих гір,
І моря, моря, що буяє вічно...
II
В моїй країні пишній,
Мій Батеньку, творіте службу Божу,
З життям людським довічно будьте злиті!