Від 1909 року Юрій мешкав у родині Лип під Одесою. Освіту здобув у четвертій гімназії Одеси, після чого вступив на юридичний факультет місцевого університету. З початком Української революції 1917-1921 років його названий батько Іван Липа став комісаром Одеси від Української Центральної Ради, а потім міністром культів (віросповідань) та міністром здоров’я. Він належав до Української партії соціалістів-самостійників.
Безперечно, під впливом Івана Липи Юрій сформувався як палкий патріот незалежної, соборної України. Уже наприкінці 1917-го юнак вступив до Гайдамацької дивізії, брав участь у боях із більшовиками на вулицях Одеси. Був членом одеської патріотичної організації “Січ”, писав оповідання й репортажі, редагував українські періодичні видання. Пізніше приєднався до куреня Морської піхоти Української Народної Республіки, разом із яким брав участь у війні за незалежність аж до вимушеного відступу за Збруч та інтернування в Польщі.
Міжвоєнний період біографії Юрія Липи був нерозривно пов’язаний з життям української політичної еміграції в Польщі. Тісно співпрацював з поетом Євгеном Маланюком, професором Іваном Шовгенівим – батьком Олени Теліги. Спочатку він прагнув реалізувати себе як поет, прозаїк, літературознавець і критик. Опублікував поетичні збірки “Світлість”, “Суворість”, “Вірую”, три томи новел, роман “Козаки в Московії”. Загалом з-під його пера вийшли понад дві сотні різноманітних творів.
Але головною працею всього життя для Юрія Липи стала філософсько-політологічна трилогія “Призначення України” (1938), “Чорноморська доктрина” (1940) і “Розподіл Росії” (1941). У ній він сформулював геополітичну доктрину про необхідність створення Антиросійського блоку причорноморських країн – України, Туреччини, Грузії, Болгарії, Румунії, Дону, Кубані. Лідером такого об’єднання, на думку автора, мала стати Україна, враховуючи велику площу її території, чисельність і працьовитість населення.
Розвиваючи свої ідеї, Юрій Липа запропонував створити Балтійсько-Чорноморську вісь, долучивши до цього союзницького блоку такі країни, як Білорусь, Польщу, Литву, Латвію, Естонію. Усі вони зацікавлені в тому, щоб успішно протистояти російській експансії на захід. Балтійсько-Чорноморська вісь у такий спосіб повторювала б середньовічний шлях “із варягів у греки”, надійно відокремлювала Центральну й Західну Европу з її цивілізаційними цінностями від “російської азійщини”, забезпечувала збереження незалежності й сталий економічний розвиток країн-учасниць союзу.
Слід зазначити, що вже у новітні часи, 1997 року була створена міжнародна організація ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова), яка є альтернативою проросійській Співдружності Незалежних Держав (СНД) і покликана обмежити економічний вплив Росії на інші пострадянські країни. Перспективи поглиблення співпраці України з Польщею і країнами Балтії також є предметом постійних обговорень. Отже, ідеї Юрія Липи продовжують зберігати актуальність навіть у XXI столітті.
Юрій Липа був одружений з художницею Галиною-Оленою Захаріясевич (1910-1968). У шлюбі народилася донька Марта (1943-2001), яка надалі стала активною громадсько-політичною діячкою. Під час Другої світової війни Юрій служив інструктором першої старшинської школи Української повстанської армії в Карпатах, категорично відмовившись евакуюватися перед наступом Червоної Армії. “Мій обов’язок – бути з пораненими воїнами. Краще вмерти на своїй землі гідно у боротьбі!” – казав він.
Пам’ятник Юрію Липі в селі Іваники на Львівщині Могила Юрія Липи в селі Бунів на Львівщині
Пам’ятний хрест неподалік місця загибелі Юрія Липи. Напис на підніжжі:
“Цей хрест – німий свідок катувань 19-20 серпня 1944 р. і трагічної смерті від рук комуністів Юрія Липи”
19 серпня 1944 року Юрія Липу схопив підрозділ НКВС. Наступного дня його понівечене тіло було знайдене у селі Шутова Яворівського району Львівщини. Поховали Юрія в селі Бунів того ж району. Посмертно Липі присвоїли звання полковника УПА. Вулиці, названі на його честь, тепер існують у Києві, Одесі, Львові, Сумах, Кропивницькому, Конотопі, Стрию, Яворові й інших містах нашої країни. Проводяться щодворічні Липівські читання, перевидаються твори, осмислюється творча спадщина видатного українця.
джерело - Юрій Липа: А що ж є більше понад віру? | Український інтерес
(5 травня 1900 - 19 серпня 1944)
ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МИСЛЕННИК, ІСТОРІОСОФ,
ГЕОПОЛІТИК, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЛІКАР,
ПИСЬМЕННИК, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ
В нашому магазині Ви можете придбати виданні
видавництвом "КАМЕНЯР" книги Юрія Липи та його батька Івана Липи